Телемарафон
Власне, його персональна медійність, побудована за роки роботи на телебаченні, відкрила дорогу до президентства. Микола Чернотицький з "Суспільного" називає його "оптимальним варіантом для інформування суспільства", а до довоєнної сітки – фільмів, шоу та серіалів – можна буде повернутись "після завершення війни та перемоги України". В "1+1 медіа", яке славилося великими брендовими проєктами та шоу, кажуть, що зараз це питання не на часі. До того ж формат телемарафону точно кращий за військову цензуру, вважає експерт. "Прикро, що за час повномаштабного вторгнення влада не зрозуміла, що "5 канал", "Еспресо та "Прямий" – це не вороги, а патріотичні ЗМІ, які могли б лише додати в справі інформаційної безпеки", – обурюється він. На початку російського вторгнення марафон задовільнив життєво важливі потреби суспільства та самих телевізійників, переконаний голова Незалежної медійної ради, медіаексперт Отар Довженко.
Міжнародний суд ООН проведе слухання через війну Росії проти України
Телемарафон «Єдині новини» на початку вторгнення РФ відмінно виконав ту роль, яка на нього покладалася, проте наразі йому бракує глибоких дискусій з важливих питань і реальних історій про ситуацію на фронті. Кількість каналів, що транслюють телемарафон «Єдині новини», зменшилася майже вдвічі. Цей канал входить до списку безоплатних на нашому сервісі, тому для його перегляду необов’язково під’єднувати підписку. Увагу до себе привернув також фільм «Прокачана молодість», який входить до телевізійної програми каналу 1+1 марафон. “Наприклад, національний телевізійний марафон — ротаційна платформа каналів, які дотримуються урядової лінії у висвітленні війни — уможливив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами в прайм-тайм. 24 квітня 2024 року Держдеп США вніс телемарафон "Єдині новини" до звіту про порушення прав людини в Україні.
Приватна компанія протягом усього 2023 року займалася за ці кошти розробкою творчої концепції та надавала послуги зі створення телевізійних програм та передач для забезпечення цілодобового інформаційного марафону "Єдині новини #UAразом". Це найдорожча вартість з усього телемарафону. Фільм «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча покажуть в ефірі національного телемарафону «Єдині новини».
Влада ж натомість давно використовує цей ресурс як золоту жилу для лакшері-життя наближених осіб. Понад 57% громадян вважають, що засідання Ради мають транслюватись у прямому етері на парламентському телеканалі "Рада". При чому дуже успішно — година мовлення цих бійцунів вартує 163 тисячі гривень. Тобто можна оцінити подвійний рівень "верифікації новин". У сюжеті працівниці "Ми — Україна" Олени Гончаренко показали карту Росії з Кримом. Онлайн-медіа «24 Канал» пл.
З 1 січня 2026 року компанія «Кінокіт» для телеканалу «Рада» повідомила про вихід з телемарафону через скорочення штату, звільнення працівників, зменшення зарплат, фінансових проблем та стабільності роботи. 1 січня 2025 року телеканал «Zoom» вийшов із телемарафону і водночас провів перезапуск та відновив самостійне мовлення. «Єдині новини» (до 1 березня 2022 року також «#UAразом») — загальноукраїнський інформаційний телемарафон, запущений 24 лютого 2022 року з метою інформування населення щодо ситуації в Україні від початку російського вторгнення в Україну. Серед головних закидів на адресу телемарафону – ризики, які він може нести для майбутнього медіа як бізнесу, а також для свободи слова загалом. Щорічне дослідження «Індекс медіаграмотності української аудиторії» засвідчило, що минулого року частка тих, хто вважає формат телемарафону виправданим, знизилася з 58% до 41%.
Картина розповідає про трьох молодих людей, які щодня наближають нашу перемогу. Важливим моментом став запуск серіалу «Бункер», де в сатиричній манері висміюється наш ворог. Тепер час від часу на каналі з’являються і інші передачі.
Не можна, щоб контроль влади перетворився на норму для ЗМІ", – резюмує в розмові з УП один із відомих медіаконсультантів. "Знаєте, я добре пам'ятаю, як починалися темники у медіа. Есдеки спочатку хотіли щось пояснити журналістам – що правильно, а що ні. Згодом з'явилися дрібні прохання. Потім вже не дрібні й далі знаємо, чим все закінчилося. Тим не менш, за даними УП, від ОПУ надходили прохання телеканалам щодо висвітлення деяких тем та спікерів.
З іншого боку, одноманітність телеефіру підштовхнула глядачів частіше звертатися до інтернету і соцмереж. "На це вплинула як війна, так і відсутність опозиційних каналів, які постійно критикували владу й особисто Зеленського", – каже він. Отар Довженко зазначає, що марафон дивиться меншість аудиторії — 15-20% тих, хто взагалі дивиться телевізор.
Відтак "Прямий", "5-й" та "Еспресо", який орієнтується на депутата фракції "ЄС" Миколу Княжицького, продовжують мовити лише по кабельному телебаченню та в інтернеті. Цікаво, що у березні до "Єдиних новин" могли приєднатися також телеканали "Прямий" та "5 канал", які орієнтуються на Петра Порошенка. Але хто ж ті люди, які стоять за наймасштабнішою телетрансляцією в історії сучасної України?
Трамп планує збільшення оборонного бюджету до 1,5 трильйона доларів
Виявлено проблеми з відтворенням цього відео.Спробуйте програти його пізніше. Окрему увагу у звіті було приділено парламентському телеканалу «Рада». Контент виробляють три приватні медіахолдинги «1+1 Media», «Starlight Media» та «Inter Media Group». За словами Моравецького, на східних рубежах буде приготована ціла інфраструктура, але з можливістю переміщення вглиб країни.
Таким чином забезпечується цілодобова і безперебійна трансляція марафону. "Тимошенко обговорював з Матяшем (людина Кирила Тимошенка, неформально менеджерить канал "Рада" – УП), що, напевно, доведеться "Раду" включити повсюди. Але потім Кирилу подзвонив Ткаченко і сказав, що є така пропозиція від каналів", – розповідає УП один із впливових депутатів "Слуги народу". Той день президент оголосив Днем єднання, адже західні розвідки попереджали, що росіяни можуть розпочати велике вторгнення в Україну 16 лютого. Телемарафон на newsjournal.net.ua загальнонаціональних каналах вперше запрацював не 24, а 16 лютого. Однак з часом він перетворився на звичайний інформаційний канал з елементами не дуже якісної контрпропаганди та відсутністю найменшої критики представників влади.
Posted: August 15, 2024 3:56 pm
According to Agung Rai
“The concept of taksu is important to the Balinese, in fact to any artist. I do not think one can simply plan to paint a beautiful painting, a perfect painting.”
The issue of taksu is also one of honesty, for the artist and the viewer. An artist will follow his heart or instinct, and will not care what other people think. A painting that has a magic does not need to be elaborated upon, the painting alone speaks.
A work of art that is difficult to describe in words has to be seen with the eyes and a heart that is open and not influenced by the name of the painter. In this honesty, there is a purity in the connection between the viewer and the viewed.
As a through discussion of Balinese and Indonesian arts is beyond the scope of this catalogue, the reader is referred to the books listed in the bibliography. The following descriptions of painters styles are intended as a brief introduction to the paintings in the catalogue, which were selected using several criteria. Each is what Agung Rai considers to be an exceptional work by a particular artist, is a singular example of a given period, school or style, and contributes to a broader understanding of the development of Balinese and Indonesian paintng. The Pita Maha artist society was established in 1936 by Cokorda Gde Agung Sukawati, a royal patron of the arts in Ubud, and two European artists, the Dutch painter Rudolf Bonnet, and Walter Spies, a German. The society’s stated purpose was to support artists and craftsmen work in various media and style, who were encouraged to experiment with Western materials and theories of anatomy, and perspective.
The society sought to ensure high quality works from its members, and exhibitions of the finest works were held in Indonesia and abroad. The society ceased to be active after the onset of World War II. Paintings by several Pita Maha members are included in the catalogue, among them; Ida Bagus Made noted especially for his paintings of Balinese religious and mystical themes; and Anak Agung Gde Raka Turas, whose underwater seascapes have been an inspiration for many younger painters.
Painters from the village of Batuan, south of Ubud, have been known since the 1930s for their dense, immensely detailed paintings of Balinese ceremonies, daily life, and increasingly, “modern” Bali. In the past the artists used tempera paints; since the introduction of Western artists materials, watercolors and acrylics have become popular. The paintings are produced by applying many thin layers of paint to a shaded ink drawing. The palette tends to be dark, and the composition crowded, with innumerable details and a somewhat flattened perspective. Batuan painters represented in the catalogue are Ida Bagus Widja, whose paintings of Balinese scenes encompass the sacred as well as the mundane; and I Wayan Bendi whose paintings of the collision of Balinese and Western cultures abound in entertaining, sharply observed vignettes.
In the early 1960s,Arie Smit, a Dutch-born painter, began inviting he children of Penestanan, Ubud, to come and experiment with bright oil paints in his Ubud studio. The eventually developed the Young Artists style, distinguished by the used of brilliant colors, a graphic quality in which shadow and perspective play little part, and focus on scenes and activities from every day life in Bali. I Ketut Tagen is the only Young Artist in the catalogue; he explores new ways of rendering scenes of Balinese life while remaining grounded in the Young Artists strong sense of color and design.
The painters called “academic artists” from Bali and other parts of Indonesia are, in fact, a diverse group almost all of whom share the experience of having received training at Indonesian or foreign institutes of fine arts. A number of artists who come of age before Indonesian independence was declared in 1945 never had formal instruction at art academies, but studied painting on their own. Many of them eventually become instructors at Indonesian institutions. A number of younger academic artists in the catalogue studied with the older painters whose work appears here as well. In Bali the role of the art academy is relatively minor, while in Java academic paintings is more highly developed than any indigenous or traditional styles. The academic painters have mastered Western techniques, and have studied the different modern art movements in the West; their works is often influenced by surrealism, pointillism, cubism, or abstract expressionism. Painters in Indonesia are trying to establish a clear nation of what “modern Indonesian art” is, and turn to Indonesian cultural themes for subject matter. The range of styles is extensive Among the artists are Affandi, a West Javanese whose expressionistic renderings of Balinese scenes are internationally known; Dullah, a Central Javanese recognized for his realist paintings; Nyoman Gunarsa, a Balinese who creates distinctively Balinese expressionist paintings with traditional shadow puppet motifs; Made Wianta, whose abstract pointillism sets him apart from other Indonesian painters.
Since the late 1920s, Bali has attracted Western artists as short and long term residents. Most were formally trained at European academies, and their paintings reflect many Western artistic traditions. Some of these artists have played instrumental roles in the development of Balinese painting over the years, through their support and encouragement of local artist. The contributions of Rudolf Bonnet and Arie Smit have already been mentioned. Among other European artists whose particular visions of Bali continue to be admired are Willem Gerrad Hofker, whose paintings of Balinese in traditional dress are skillfully rendered studies of drapery, light and shadow; Carel Lodewijk Dake, Jr., whose moody paintings of temples capture the atmosphere of Balinese sacred spaces; and Adrien Jean Le Mayeur, known for his languid portraits of Balinese women.
Agung Rai feels that
Art is very private matter. It depends on what is displayed, and the spiritual connection between the work and the person looking at it. People have their own opinions, they may or may not agree with my perceptions.
He would like to encourage visitors to learn about Balinese and Indonesian art, ant to allow themselves to establish the “purity in the connection” that he describes. He hopes that his collection will de considered a resource to be actively studied, rather than simply passively appreciated, and that it will be enjoyed by artists, scholars, visitors, students, and schoolchildren from Indonesia as well as from abroad.
Abby C. Ruddick, Phd
“SELECTED PAINTINGS FROM THE COLLECTION OF THE AGUNG RAI FINE ART GALLERY”
OUR PARTNERS
